Безкоштовно

Вибори президента в Росії: поняття, історія, порядок, результати

views 904

Вступ

Актуальність теми. Вибори є формою волевиявлення народу, дослідження виборів у різних країнах завжди є актуальною темою, адже в Україні йде становлення виборчих систем і тому необхідно вивчати зарубіжний досвід, переваги і недоліки виборчих систем, що застосовуються в зарубіжних країнах. Її актуальність обумовлюється, насамперед необхідністю врахування у законодавстві про вибори Президента України позитивного досвіду правового регулювання виборів у парламенти інших країн СНД, втілення у виборчий процес міжнародних виборчих стандартів, розвитку виборчих правовідносин на демократичних засадах. Актуальність теми зумовлена й тим, що у структурній організації України Президенту належить особливе місце, оскільки він уособлює державу, виступає від її імені і забезпечує узгоджене функціонування всього державного механізму. Можна стверджувати, що в даний час є необхідність створення наукової концепції виборів Президента України, а також розроблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення виборів Президента України, президентського виборчого права та інституту виборів Президента України.

Проблематиці виборів президента РФ присвячено мало робіт, вони недостатньо висвітлені у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі, тому вона і є актуальною.

Метою роботи є дослідження особливостей виборів у Росії в історичному розвитку.

Завдання дослідження відповідно до мети:

·     розкриття поняття виборів;

·     дослідження історії виборів президента РФ;

·     характеристика порядку виборів президента РФ;

·     навести результати виборів президента РФ у різні часи.

Предмет дослідження – законодавчі акти, які регламентують проведення виборів.

Об’єкт дослідження – вибори президента РФ як одна з форм волевиявлення народу.

Джерелами дослідження в даній науковій роботі постали: законодавчі акти щодо виборів президента РФ, підручники з політології, статті в наукових журналах, українські та зарубіжні джерела з марежі Інтернет по темі.

1. Поняття виборів та їх значення

Демократична держава визначається рівнем розвитку народовладдя, тобто тим, наскільки встановлені процедури виявлення та здійснення волі народу можуть реально впливати на управління справами держави й суспільства. Безпосередня участь громадян у здійсненні державної влади – пряме народовладдя є саме такою формою, яка забезпечує найбільший рівень впливу народу на діяльність державних структур. Одним із проявів прямого народовладдя в країні є вибори. Термін «вибори» означає процес, у результаті якого певна спільність людей, почасти організована у політичне об’єднання, шляхом голосування формує державний орган чи заповнює вакантну виборну посаду. Утворені в результаті виборів органи або обрані посадові особи набувають права під час виконання своїх функцій виступати від імені певної спільноти людей і наділяються повноваженнями приймати загальнообов’язкові рішення [4].

За допомогою виборів формується значна частина органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Інакше кажучи, саме завдання виборів, що є формою безпосереднього народовладдя, одержують можливість функціонувати на законних підставах органи представницької демократії.

Вибори були відомі вже первіснообщинному ладу, коли на загальних зборах того або іншого роду обиралися старійшини, а пізніше і воєначальники. З часом процедура виборів ускладнилася. Наприкінці ХVІІІ ст. було засновано класичну теорію виборів, основні ідеї якої зводяться до визнання того, що суверенітет невід’ємно належить народу, який є джерелом будь-якої влади. Народ доручає здійснення влади своїм представникам (депутатам), яких визначає шляхом проведення демократичних виборів. Кожен депутат законодавчого органу представляє всю націю, а не тільки округ, від якого його обрано. Тому депутат повинен бути незалежним від своїх виборців під час виконання своїх повноважень. Цими ідеями керуються й нині. Отже, вибори розглядаються як передача влади від виборців до тих, кого вони обирають, народ делегує владні повноваження своїм представникам [4].

З плином часу утвердилися певні вимоги і правила, виконання яких має забезпечити об’єктивне виявлення волі виборців, утруднити чи зробити неможливою фальсифікацію результатів виборів. Найважливіші з них закріплено у конституціях демократичних держав. Сукупність таких конституційних норм утворює конституційний інститут виборів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Норми цього інституту можна поділити на декілька груп:

– норми, які закріплюють основні вимоги і правила, пов’язані із самою процедурою проведення виборів;

– норми, що визначають коло осіб, які наділяються активним виборчим правом, тобто правом обирати представників до органів держави місцевого самоврядування;

– норми, що визначають коло осіб, які наділяються пасивним виборчим правом, тобто правом бути обраними до органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи на виборну посаду.

Отже, вибори – процес, у результаті якого певна спільність людей, почасти організована у політичне об’єднання, шляхом голосування формує державний орган чи заповнює вакантну виборну посаду; форма безпосереднього народовладдя. За допомогою виборів формується значна частина органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

2. Історія виборів президента в Росії

Президент Російської Федерації  — вища державна посада Російської Федерації. Президент Росії є главою держави, який не відноситься, на думку ряду дослідників, ні до однієї з гілок влади; гарантом Конституції Росії, прав і свобод людини і громадянина в Росії; верховним головнокомандуючим Збройними силами Росії [6].

Вибори президента Російської Федерації проводилися в 1991, 1996, 2000, 2004 і 2008 роках [5].

Пост Президента Російської Федерації (до 25 грудня 1991 року — Президента Російської Радянської Федеральної Соціалістичної Республіки) створений 24 квітня 1991 року як пост вищого посадовця і розділу виконавчої влади однієї з союзних республік СРСР — РРФСР — на основі волевиявлення народу, вираженого на референдумі 17 березня 1991 року [6]. Саме рішення про введення поста президента РСФСР, що обирається всенародним голосуванням строком на 5 років, було прийнято на референдумі 17 березня 1991 року, відповідні положення включені в конституцію РСФСР. Положення про прямі вибори президента збереглося й у конституції Російської Федерації 1993 року, однак строк його повноважень скорочений до чотирьох років. В 2008 році строк повноважень президента збільшений до шести років, однак це положення набуває чинності тільки з наступних виборів [5].

Затверджуючи результати цього референдуму Верховна Рада РРФСР 24 квітня 1991 року прийняла Закон РРФСР «Про Президента РРФСР», який регулював діяльність і повноваження президента, і Закон РРФСР «Про вибори Президента РРФСР», який визначав процедуру його обрання. При цьому до Конституції (Основний Закон) РРФСР були внесені відповідні зміни і доповнення [6].

Після перших виборів президента РРФСР, що відбулися 12 червня 1991 року, потрібно було видати спеціальний закон про порядок вступу його на посаду [6].

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 104 Конституції Росії 1978 року визначення внутрішньої і зовнішньої політики РРФСР знаходилося у винятковому віданні З’їзду народних депутатів РРФСР, а не Президента. Багато в чому він залежав від законодавчої гілки влади, представленої на одному тільки республіканському рівні (тобто не включаючи союзні і місцеві законодавчі органи) трьома нормотворчими органами — З’їздом народних депутатів РРФСР, Верховною Радою РРФСР і Президією Верховної Ради РРФСР. Бажання посилення виконавчої влади і інші чинники привели до Конституційної кризи 1992—1993 років, «розгону» Верховної Ради Росії і встановлення режиму особистої влади Президента Росії в кінці 1993 року [6].

24 грудня 1993 року у зв’язку з ухваленням Конституції Росії 12 грудня 1993 року президент видав указ «Про заходи по приведенню законодавства Російської Федерації у відповідність з Конституцією Російської Федерації», а 19 січня 1994 року спеціальний додаток № 2 до нього в новій редакції (що відмінила раніше опублікований текст даного додатку), яким остаточно визнавалися недійсними і такими, що не підлягають застосуванню законодавчі акти про Верховну Раду, про народних депутатів, про Конституційний суд РРФСР, про місцеві Ради народних депутатів Російської Федерації, колишні акти про Президента Російської Федерації і інші норми, що мали протиріччя з новою Конституцією [6].

Конституція Російської Федерації 1993 року визначила новий, такий, що діє і понині, правовий статус Президента Російської Федерації [6].

3. Порядок виборів президента Росії

Виборча система

В 1991 році на виборах президента Росії склалася виборча система абсолютної більшості, згідно з якою для обрання президента на загальних виборах (перший тур голосування) необхідно, щоб за нього проголосувала більшість активних виборців (щоб вибори відбулися, треба щоб більше половини зареєстрованих виборців прийняло в них участь). Якщо на загальних виборах президент не вибраний, проводиться повторне голосування (другий тур голосування) по двом кандидатурам, що набрали найбільше число голосів [5].

Вибори президента Росії регулюються конституцією й Федеральним законом «Про вибори Президента Російської Федерації». Закони про вибори президента ухвалювалися фактично під кожні вибори — в 1991, 1995, 1999 і 2003 року. Положення виборчого законодавства постійно розвивалися, але основи виборчої системи залишалися незмінними [5].

Призначення виборів

Вибори президента РФ призначаються Радою Федерації РФ. Розв’язок про призначення виборів повинне бути прийняте не раніше чому за 100 днів і не пізніше чому за 90 днів до дня голосування. У відповідності зі статтею 5 ФЗ « Про вибори Президента Російської Федерації», удень голосування на виборах президента є друга неділя місяця, у якім проводилося голосування на попередніх загальних виборах президента Російської Федерації й у якім шість років тому був вибраний президент Російської Федерації [5].

Висування кандидатів

Кандидати на посаду президента можуть бути висунуті

1) політичними партіями (при цьому політична партія має право висунути тільки одного кандидата в президенти),

2) у порядку самовисунення (у цьому випадку його кандидатура повинна бути підтримана ініціативною групою не менше 500 виборців, зареєстрованою в Центральній виборчій комісії). В обох випадках необхідно зібрати не менш 2 млн. підписів у підтримку кандидата, причому, не більше 50 тис. підписів повинно припадати на один суб’єкт Федерації [5].

Реєстрацію кандидатів у президенти здійснює Центральна виборча комісія Російської Федерації. Для реєстрації як кандидата, громадянин повинен надати наступні документи [5]:

·     підписні листи з підписами виборців у підтримку висування кандидата (кандидат у президенти зобов’язано зібрати у свою підтримку не менше двох мільйонів підписів виборців; від даної вимоги звільняються кандидати, висунуті політичними партіями, допущеними до розподілу депутатських мандатів за підсумками найближчих попередніх виборів у Державну думу);

·     документ, що підтверджує факт оплати виготовлення підписних листів;

·     протокол про підсумки збору підписів виборців;

·     список осіб, що здійснювали збір підписів виборців;

·     відомості про зміни в даних про кандидата;

·     перший фінансовий звіт кандидата.

Центральна виборча комісія не пізніше, ніж через 10 днів після приймання зазначених документів зобов’язана ухвалити рішення щодо реєстрації кандидата або мотивувати рішення про відмову в його реєстрації [5].

Голосування

Президент Росії обирається громадянами Російської Федерації на основі загального рівного й прямого виборчого права при таємнім голосуванні. Право обирати президента Росії має кожний громадянин Російської Федерації, що досяг на день голосування 18 років (за винятком тих, хто позбавлений активного виборчого права) [5].

Порядок голосування

Голосування відбувається на спеціально обладнаних виборчих дільницях шляхом внесення виборцем у виборчий бюлетень будь-якого знака у квадрат, що ставиться до кандидата, на користь якого зроблений вибір, і наступного поміщення заповненого бюлетеня в опломбований стаціонарний ящик для голосування [5].

Отже, на виборах президента Росії склалася виборча система абсолютної більшості, згідно з якою для обрання президента на загальних виборах (перший тур голосування) необхідно, щоб за нього проголосувала більшість активних виборців (щоб вибори відбулися, треба щоб більше половини зареєстрованих виборців прийняло в них участь). Якщо на загальних виборах президент не вибраний, проводиться повторне голосування (другий тур голосування) по двом кандидатурам, що набрали найбільше число голосів.

4. Результати виборів

Початковий підрахунок голосів здійснюють дільничні виборчі комісії, які направляють протоколи про результати підрахунку в територіальні виборчі комісії. Територіальні виборчі комісії після попередньої перевірки правильності складання протоколів дільничних комісій, складають протоколи про підсумки голосування на відповідній території й направляють їх у виборчі комісії суб’єктів РФ, які у свою чергу після їхньої перевірки складають протоколи про підсумки голосування на території суб’єктів, і направляють їх у Центральну виборчу комісію [5].

Центральна виборча комісія не пізніше, ніж через десять днів після дня голосування визначає результати виборів [5].

Вибори 12.06.1991

Президент РСФСР обирався на п’ятирічний строк [3]. Відповідно Заключним і перехідним положенням нової конституції [2] президент здійснював президентські повноваження до закінчення терміну, на який він був вибраний [3].

Кандидати:

·     Бакатін Вадим Вікторович

·     Єльцин Борис Миколайович

·     Жириновський Володимир Вольфович

·     Макашов Альберт Михайлович

·     Рижков Микола Іванович

·     Тулєєв Амангельди Молдагазієвич

Переміг Б.Н. Єльцин.

Вибори 16.06— 3.07.1996

Президент обирався на чотирирічний строк. Вибори пройшли у два тура. Кандидати [5]:

·     Бринцалов Володимир Олексійович

·     Власов Юрій Петрович

·     Горбачов Михайло Сергійович

·     Єльцин Борис Миколайович

·     Жириновський Володимир Вольфович

·     Зюганов Геннадій Андрійович

·     Лебідь Олександр Іванович

·     Федоров Святослав Миколайович

·     Шаккум Мартін Люціанович

·     Явлінський Григорій Олексійович

Примітка. У другий тур виборів, що відбувся 3 липня 1996 року вийшли Б.Н. Єльцин і Г.А. Зюганов. Переміг Б.Н. Єльцин.

Вибори 26.03.2000

Президент обирався на чотирирічний строк. Кандидати [5]:

·     Говорухін Станіслав Сергійович

·     Джабраїлов Умар Алієвич

·     Жириновський Володимир Вольфович

·     Зюганов Геннадій Андрійович

·     Памфілова Елла Олександрівна

·     Подберезкін Олексій Іванович

·     Путін Володимир Володимирович

·     Скуратов Юрій Ілліч

·     Титов Костянтин Олексійович

·     Тулєєв Аман-Гельди Молдагазієвич

·     Явлінський Григорій Олексійович

Переміг В.В. Путін.

Вибори 14.03.2004

Президент обирався на чотирирічний строк. Кандидати [5]:

·     Глазьєв Сергій Юрійович

·     Малишкін Олег Олександрович

·     Миронов Сергій Михайлович

·     Путін Володимир Володимирович

·     Хакамада Ірина Муцуовна

·     Харитонов Микола Михайлович

Переміг В.В. Путін.

Вибори 02.03.2008

Президент обирався на чотирирічний строк. Діючий на той момент президент Путін не мав права балотуватися на виборах згідно з конституцією РФ (ст. 81 Конституції РФ) [1]. Кандидати:

·     Богданов Андрій Володимирович

·     Жириновський Володимир Вольфович

·     Зюганов Геннадій Андрійович

·     Медведєв Дмитро Анатолійович

Переміг Д.А. Медведєв.

Список президентів РФ поданий у табл. 1.1.

Наступні вибори президента Росії

Якщо Дмитро Медведєв відбуде повний строк свого президентства, не буде змінене законодавство й не введене надзвичайний стан, то шості по рахункові вибори президента Росії пройдуть 11 березня 2012 року. Згідно з виправленнями в конституцію президент буде обиратися на 6 років [5].

Таблиця 1.1. Список Президентів Росії [5]

П.І.Б Фото Час на посаді Дата народження Дата смерті
1 Єльцин Борис Миколайович 25.12.1991 — 31.12.1999 1 .02.1931 23.05.2007 (76 років)
2 Путін Володимир Володимирович (в. о. 31.12.1999 — 7.05.2000)

7.05.2000 — 7.05.2008

7 .10.1952 (58 років)
3 Медведєв Дмитро Анатолійович 7 травня 2008 14.09.1965 (45 років)

Цікаві факти

[5]

З 2000 року кількість кандидатів у президенти РФ зменшується. Гаслом Б.Н. Єльцина на виборах 1996 року був «Голосуй серцем», вибори пройшли у два тура. В 2000 році на пост президента Росії вперше висувалася жінка.

Інтернет-вибори в Росії [7]

Досить великий інтерес викликали Інтернет-вибори мера Москви. Однак технічно вони були зовсім не підготовлеыні, не був передбачена навіть заборона декількох голосувань із одныэъ IP-адреси. Пропонують на більш високому технічному рівні реалізувати новий проект «Інтернет-вибори президента Росії», який став би по суті президентськими праймериз опозиції.

Практично всі відомі опозиційні лідери й організації виступають за висування єдиного кандидата на пост президента. Проведення Інтернет-праймериз – найбільш ефективний варіант такого висування. Той з опозиційних лідерів, який одержить більше голосів виборців, і стане єдиним кандидатом опозиції на виборах. Тим, хто програв буде важко сперечатися з думкою виборців.

Вважають, що ці віртуальні вибори допоможуть зрозуміти дійсний політичний розклад у країні напередодні виборів у Держдуму, дати «невизнаним» владою партіям можливість знайти своїх потенційних виборців. Можлива підготовка й проведення Інтернет-виборів:

1. Створення спеціалізованого мережного Інтернет-ресурсу. Реєстрація на ньому бажаючих взяти участь в Інтернет-виборах президента.

2. Висування й реєстрація кандидатів. Висунути свого кандидата може кожний учасник мережі. Потім його повинні підтримати не менше 500 інших учасників мережі. Після цього прізвище кандидата вноситься в анкету для голосування (кандидатури «реєструються»).

3. Проведення дебатів. У рамках мережі створюються спеціальні співтовариства прихильників кожного кандидата. На майданчиках цих співтовариств прихильники кандидатів відповідають на запитання опонентів.

4. Проведення голосування. Учасники мережі голосують за кандидатів. Підводять підсумки виборів, оголошують результати.

Отже, початковий підрахунок голосів здійснюють дільничні виборчі комісії, які направляють протоколи про результати підрахунку в територіальні виборчі комісії. Територіальні виборчі комісії після попередньої перевірки правильності складання протоколів дільничних комісій, складають протоколи про підсумки голосування на відповідній території й направляють їх у виборчі комісії суб’єктів РФ, які у свою чергу після їхньої перевірки складають протоколи про підсумки голосування на території суб’єктів, і направляють їх у Центральну виборчу комісію. Центральна виборча комісія не пізніше, ніж через десять днів після дня голосування визначає результати виборів. Президентами Росії були Б.Єльцин, В.Путін та Д.Медвєдєв (діючий). Перед кожними виборами були зміни до законодавства про вибори. Кількість років перебування на посту президента наразі збільшена до 6.

Висновок

Вибори – процес, у результаті якого певна спільність людей, почасти організована у політичне об’єднання, шляхом голосування формує державний орган чи заповнює вакантну виборну посаду; форма безпосереднього народовладдя. За допомогою виборів формується значна частина органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Президент Російської Федерації  — вища державна посада Російської Федерації. Президент Росії є главою держави, який не відноситься, на думку ряду дослідників, ні до однієї з гілок влади; гарантом Конституції Росії, прав і свобод людини і громадянина в Росії; верховним головнокомандуючим Збройними силами Росії.

На виборах президента Росії склалася виборча система абсолютної більшості, згідно з якою для обрання президента на загальних виборах (перший тур голосування) необхідно, щоб за нього проголосувала більшість активних виборців (щоб вибори відбулися, треба щоб більше половини зареєстрованих виборців прийняло в них участь). Якщо на загальних виборах президент не вибраний, проводиться повторне голосування (другий тур голосування) по двом кандидатурам, що набрали найбільше число голосів .

Початковий підрахунок голосів здійснюють дільничні виборчі комісії, які направляють протоколи про результати підрахунку в територіальні виборчі комісії. Територіальні виборчі комісії після попередньої перевірки правильності складання протоколів дільничних комісій, складають протоколи про підсумки голосування на відповідній території й направляють їх у виборчі комісії суб’єктів РФ, які у свою чергу після їхньої перевірки складають протоколи про підсумки голосування на території суб’єктів, і направляють їх у Центральну виборчу комісію. Центральна виборча комісія не пізніше, ніж через десять днів після дня голосування визначає результати виборів.

Вибори президента Російської Федерації проводилися в 1991, 1996, 2000, 2004 і 2008 роках. Президентами Росії були Б.Єльцин, В.Путін та Д.Медвєдєв (діючий). Перед кожними виборами були зміни до законодавства про вибори. Кількість років перебування на посту президента наразі збільшена до 6.

Список використаної літератури

1.        Конституция Российской Федерации // Викитека

2.        Заключительные и переходные положения Конституции РФ // Викитека

3.        Конституция РСФСР 1978 года (в редакции 24 мая 1991 года) // Викитека

4.        Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посібник / К 65 М. С. Горшеньова, К. О. Закоморна, В. О. Ріяка та ін.; За заг. ред. В. О. Ріяки. — 2-е вид., допов. і перероб. — К.: Юрінком Інтер, 2006. — 544 с.

5.        Выборы президента Российской Федерации // Википедия

6.        Президент Російської Федерації // Вікіпедія

7.        Эйдман И. Интернет-выборы президента России

Написати коментар:

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *