Безкоштовно

Податок на додану вартість: сутність та значення

views 59

НАУКОВА СТАТТЯ

з предмету «Оподаткування підприємств»

Податок на додану вартість (далі – ПДВ) є одним з тих податків, які викликають найбільше дискусій навколо себе. На етапі ринкових перетворень податкової системи нашої держави в світлі необхідності гармонізації механізму непрямого оподаткування до вимог директив ЄС, доцільно проаналізувати сутність та значення ПДВ [5].

Теоретичні і практичні проблеми функціонування ПДВ в Україні знайшли своє відображення в працях багатьох українських економістів, зокрема, таких як Л.Д. Тулуш, О.Т. Прокопчук, Мельник В.М., Солдатенков О.В. та ін., алеле вони потребують подальшого дослідження та розгляду [5, 7]

Сутність та значення ПДВ розкривається через систему функцій, які йому притаманні: фіскальну, регулюючу, розподільчу, соціальну та стимулюючу [2-4].

Фіскальна функція ПДВ полягає в тому,що ПДВ забезпечує переважну частину доходів до бюджету. Практично кожна особа сплачує цей податок незалежно від того, який дохід одержує.

ПДВ зберігає переваги багаторівневого податку з обороту щодо оподаткування усіх ступенів руху товару, але одночасно ліквідує його основний недолік – кумулятивний ефект. Та механізм справляння податку до цього часу залишається не відпрацьованим [5].

Важливою є регулююча функція ПДВ – він впливає на ціноутворення, адже на суму ПДВ зростає ціна товарів [2]. Крім цін, ПДВ стосується й інших сторін економічного життя: розподілу доходів, процесу нагромадження та інвестицій, ефективності виробництва, зовнішньої торгівлі, розвитку державного сектора, тому вимагає постійного удосконалення механізму його справляння з урахуванням мінливості зовнішнього середовища [5].

Суть розподільчої функції ПДВ полягає в тому, що до бюджету вилучається частина доходів від високорентабельних видів діяльності, яка потім спрямовується у збиткові, але важливі сфери економіки.

Завдяки диференції податкових ставок на товари, різні за критерієм соціальної значущості, в країнах ринкової економіки ПДВ досить успішно виконує соціальну функцію, забезпечуючи свого роду “соціальну справедливість” в розділі податкового навантаження між різними за рівнем доходів та споживання верствами населення [6].

За допомогою системи податкових пільг реалізується стимулююча функція ПДВ. Вона, насамперед, проявляється в зовнішньоекономічній діяльності, шляхом застосування нульової ставки ПДВ на експортну продукцію, що сприяє закріпленню та розширенню присутності підприємств України на світовому ринку.

Багатьма українськими дослідниками ПДВ сприймається як «антисоціальний податок». Його недоліки полягають передусім у регресивності – більший податковий тягар падає на доходи малозабезпечених громадян порівняно з багатими бідні сплачують більшу частку зі свого доходу. Саме тому можна говорити про необхідність диференціації ставок ПДВ та внесення податкових соціальних пільг щодо сплати податку малозабезпеченими верствами населення [4 , c. 89], [3, c. 25].

В Україні висока та фактично єдина ставка податку на додану вартість забезпечує досить значну ефективність фіскальної функції цього загальнодержавного [1] податку, проте водночас фактично не забезпечує реалізацію його соціальної та регулюючої функції. Податок на додану вартість, таким чином, за існуючої схеми застосування виступає одним з факторів, що дестабілізує рівень соціально-економічного розвитку. В Україні не задіяні важелі організаційно-економічного, правового та адміністративного регулювання, які достатньою мірою сприяли б підвищенню рівня ділової активності в бізнесовому середовищі та пожвавленню платоспроможного попиту серед населення [6].

Таким чином, сутність і значення податку на додану вартість в економічній системі держави розкривається на основі його функцій: фіскальної , регулювальної, розподільчої та стимулюючої. ПДВ є одним з найкращих податків з фіскальної точки зору, але потребує законодавчого удосконалення та вирішення проблемних аспектів його справляння в Україні. За умов усунення всіх вище перелічених проблем даний податок буде не лише ефективним фіскальним інструментом, але й сприятиме розвитку економіки України [5]. Виходячи з того, що фактор бідності визначає ступінь диференціації населення за рівнем споживання, можна зробити висновок про доцільність диференціації ставки податку на додану вартість залежно від поділу на товари першої і не першої необхідності, як це практикується у більшості країн світу. Варто ставити питання про перехід до дво-, а потім і трирівневої диференціації ставки податку на додану вартість. В основу такої диференціації має бути покладений принцип соціальної значущості товарів та послуг. Водночас мають бути розроблені чіткі критерії віднесення товарів до категорії предметів розкоші. Поетапне запровадження диференційованих ставок податку на додану вартість має базуватись на необхідності забезпечення однієї з вимог до податкової реформи – надання їй інвестиційно-соціальної спрямованості.

Список літератури

1.    Податковий кодекс України (із змінами і доповненнями, редакція від 04.11.2012)

2.    Мельник В.М., Солдатенков О.В. Податок на додану вартість у податковій системі України // Фінанси України. – 2008. – №9. – с.83.

3.    Тулуш Л.Д., Прокопчук О. Т. Сутність і роль податку на додану вартість в економічній системі держави // Економіка АПК – 2008. – №12 – С. 85.

4.    Тулуш Л.Д. Сутність та роль ПДВ в економічній системі держави. // Економіка АПК. – 2008. – № 4. – С. 85 – 89.

5.    Ісар І.В., Сташко С.І. Необхідність реформування ПДВ та необхідність підвищення його ефективності в умовах економічної кризи // Наукове товариство Івана Кушніра6.    Паньків О.М.Тенденції формування ПДВ, як виду непрямих податків, у реформуванні податкової системи // Наукове товариство Івана Кушніра

7.    Терещук Т.О. Фіскальна ефективність ПДВ // Наукове товариство Івана Кушніра

Написати коментар:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *