Основні сучасні підходи до поняття мова | Kursak.com – здаємо разом!
Безкоштовно

Охарактеризуйте основні сучасні підходи до поняття «мова». Чим викликане виокремлення трьох модусів існування природної мови у сучасній лінгвофілософії? Встановіть співвідношення між найважливішими функціями мови

Слово «мова» в мовленні сучасних людей має широкий спектр значень. Воно охоплює людську мову, мову Творця, природну мову, штучну мову, мову природи, мову мистецтва, мову науки (метамову) тощо. Часто можна почути про мову очей, мову рук, мову парфумів, мову закоханих, мову квітів тощо. У цих випадках слова «мова» вживається у переносному значенні. Первісним і основним його змістом є природна людська мова – засіб щоденного спілкування людей.

Поняття «мова» є загальним і водночас є реальним фоном для виявлення різних «образів мови» в науці і закономірностей їх зміни у ХХ ст. (академік Ю. Степанов).

Мова – 1) людська мова взагалі, мова я к певний клас знакових систем; 2) етнічна, або «ідіоетнічна», мова – конкретна реально існуюча знакова система, що використовується в певному соціумі, в певний час і на певній території.

Мова в значенні найважливішого засобу людського спілкування має різні модуси свого існування. Ф. де Сосюр виділив 2 модуси існування мовних явищ:

– власне мову – потенційну систему об’єктивно існуючих, соціально закріплених знаків, які співвідносять поняттєвий зміст і типове звучання, а також систему правил сполучуваності  й уживання;

– мовлення – конкретну реалізацію одиниць і категорій мови; говоріння, яке має плин у часі й звукову, писемну або внутрішню форму вияву.

Поняття мови і мовлення виявилися найважливішими поняттями лінгвістики протягом першої половини ХХ ст. Однак рух гуманітарної науки другої половини ХХ – поч. ХХІ ст. засвідчив, що категорії мови і мовлення є недостатніми для розуміння сутності мови як найважливішого засобу людського спілкування. Саме тоді було виокремлено таке важливе поняття як комунікація – незмінна основа свідомості людей, пізнання, суспільного буття загалом тощо.

Отже, поряд із звичним для лінгвістики ХХ ст. двома сосюрівськими виявами (модусами) мови – мовою і мовленням, існує третій – комунікація, яка має свої одиниці й категорії: дискурс, мовленнєвий жанр і мовленнєвий акт.

Найважливішими функціями мови є:

  • комунікативна;
  • когнітивна;
  • імпресивна;
  • символічна.

Деякі дослідники вважають, що в діахронному аспекті комунікативна функція передує не лише когнітивній, а й власне символічній як усвідомленому обміну знаковими системами у людському суспільстві.

Дослідження останніх років засвідчують, що багато хто з учених надає перевагу комунікативній функції. На їх думку, комунікація є і функцією, і субстанцією мови, оскільки призначення самої системи засобів мови є комунікацією.

Комунікативний аспект мови – єдиний у кінцевому підсумку аспект розгляду мови, його суттєва й унікальна характеристика, яка поряд з основною функцією набуває властивостей внутрішнього (семантичного) і зовнішнього (звукового) характеру.

У лінгвістиці співвідношення функцій мови виглядає таким чином:

Функція когнітивна = Функція комунікативна – Функція символічна

Функція комунікативна – Функція імпресивна

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Готові роботи: