Радіолокація. Загальна структура РЛС
Радіолокація – область радіоелектроніки, предметом якої є спостереження різних об’єктів за рахунок прийому та аналізу відбитих перевипромінених і випромінюваних радіохвиль. В РЛ об’єктами є радіолокаційні цілі (всі повітряні целі).
Технічні засоби одержання радіолокаційної інформації – РЛС.
В залежності від прийнятого сигнала і розташування джерела енергії:
1) активна РЛ з активною відповіддю (застосовується при локації і визначенні своїх об’єктів);
2) активна РЛ з пасивною відповіддю (застосовується для спостереження об’єктів противника);
3) напівактивна РЛ (застосовується в системі самонаведення, коли приймач радіохвиль знаходиться на борту ракети, а предатчик на наземному пункті);
4) пасивна РЛ (застосовується при створенні протиракет, а також в системах самонаведення при інфрачервоному і оптичному опроміненні цілі);
Загальна структура РЛС. В залежності від задач РЛС бувають:
1) РЛС виявлення:
- Вид зондуючого сигнала – неперервний, імпульсний.
- Метор огляду повітряного простору – круговий, секторний.
2) РЛС супроводження цілі:
- Кількість координат, що вимірюються – азимут, кут місця, дальність, швидкість.