Образи мови, що сформувались у науці наприкінці XIX — на початку XXI ст. | Kursak.com – здаємо разом!
Безкоштовно

Завдання. Які «образи мови» сформувались у науці наприкінці XIX — на початку XXI ст.? 

Ю. Степанов виділяє найважливіші образи мови в науці наприкінці ХІХ – на початку ХХІ ст.

1. Мова як мова індивіда. Єдиною реальністю є мова окремого індивіда; загальна мова – це абстракція або навіть фікція. У світі стільки окремих мов, скільки й індивідів.

2. Мова як член сім’ї мов. Сформувався в межах компаративістики. Під сім’єю мов розуміють групу мов, яка розвинулася із спільної мови-основи, або прамови.

3. Мова як структура. Найповніше цей образ розкрито в концепціях данської школи лінгвістики: Л. Єльмслєва, В. Брьондаля та ін. Мова є універсальною системою, яка має нежорстко детермінований характер, що дає змогу створити алгебраїчні її описи.

4. Мова як система – єдине ціле, яке домінує над своїми складниками і формується з елементів (фонем, морфем, лексем, синтаксем, структурних схем речень) і зв’язків (парадигматичних, синтагматичних та епідигматичних).

5. Мова як тип і характер. Поняття «тип мови» і «характер мови» одним із перших скомбінував В. Матезіус. Лінгвістична характерологія повинна розпочинатися із сучасного стану мови. Вона має на меті дослідження синхронних зв’язків у конкретній мові; виокремлення базових ознак певної мовної системи.

6. «Комп’ютерна революція» і комп’ютерний підхід до мови. Початок «комп. революції» пов’язаний з працями Н. Хомського, які не змінили погляду на мову, але суттєво вплинули на лінгвістичну теорію та на формування генеративної лінгвістики.

7. Інтерпретаційний образ мови. Зрозуміти певну мовну структуру – означає пояснити і інтерпретувати смисл того, що втілено у граматичних фактах.

8. Мова як теорія мовної дії. Започаткований у сер. 60-х рр. ХХ ст. Дж. Остіном, який вважав, що мінімальною одиницею людського спілкування є не речення, а мовленнєва дія, тобто здійснення певних актів (запитання наказ, вибачення тощо).

9. Мова як простір думки і оселя людського духу. Саме так визначає сутність і природу мови М. Гайдеґґер: «Мова є одночасно оселею буття і житлом людської сутності».

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Готові роботи: