Є питання? Дзвоніть, пишіть!
zamovlennya

Пошта: info@kursak.com

Пишеш сам? Готові роботи дешево:
Оплата через:

- найближчий термінал у вашому місті

- Приватбанк (каса, термінал, Приват24)

- Webmoney

- ЯндексДеньги

- ваш вариант

Останні додані готові роботи
1

Запліднення називають процес з`єднання (злиття) зрілої чоловічої (сперматозоона) і жіночої (гамети) статевих клітин, наслідок якого утворюється одна клітина (зигота, яйце), що стає початком нового організму.

Існує два види запліднення: зовнішнє і внутрішнє. При зовнішньому заплідненні сперматозоїди входять в зовнішнє середовище, а при внутрішньому потрапляють у жіночу статеву систему за допомогою спеціальних чоловічих статевих органів.

Під час статевих зносин у піхву випорскується 3-5 мілілітрів сперми, в якій міститься 200-500 мільйонів сперматозоонів. Сперма потрапляє головним чином у заднє склепіння піхви, куди обернене піхвова частина шийки матки. Зовнішній отвір каналу шийки матки стикається зі спермою, скупченою в задньому склепінні, що сприяє проникненню сперматозоонів у матку.

При статевому збудженні м`язи матки скорочуються, зовнішній зів шийки матки трохи відкривається, слизова пробка виступає з шийки матки і обволікається спермою, що потрапила в заднє склепіння. Після статевих зносин слизова пробка із сперматозоонами втягується у шийку матки. Але головною умовою проникнення сперматозоонів у матку є здатність їх самостійно рухатись. Вони переміщуються з піхви, що має кисле середовище, в шийку матки. Під його впливом частина сперматозоонів гине або втрачає життєздатність, а частина проникає в просвіт матки і маткових труб. Лужне середовище в шийці і тілі матки – найсприятливіше для життєдіяльності сперматозоонів. У ньому сперматозоони зберігають здатність рухатись протягом кількох діб (3-4 доби). Проте здатність до запліднення після проникнення в матку і маткові труби сперматозоони зберігають не довше двох діб. Сперматозоони, які проникли через маткові труби в черевну порожнину, гинуть протягом однієї доби.

Сперматозоони, які самостійно рухаються, через 0,5 – 1 год досягають порожнини матки, а ще через 1,5 – 2 год потрапляють в маткові труби, де вони стикаються з яйцеклітиною. Запліднення звичайно відбувається в ампулярній частині маткової труби.

До яйцеклітини, що потрапила в ампулярний кінець труби, рухається багато мільйонів сперматозоонів. На поверхні яйцеклітини утворюється так званий сприймальний горбик. Проникненню сперматозоонів у протоплазму яйцеклітини перешкоджають клітини променистого вінця і прозора оболонка. Сперматозоони, що вкривають поверхню яйцеклітини, виділяють ферменти (гіалуронідазу, муциназу), які збільшують проникливість променистого вінця і прозорої оболонки та сприяють проникненню в яйцеклітину кількох чоловічих статевих клітин.

Із кількох сперматозоонів, що проникли в яйцеклітину, тільки один бере участь у заплідненні. Ядро цього сперматозоона рухається назустріч ядру яйцеклітини і зливається з ним. Злиття статевих клітин є не просто додаванням, а взаємною асиміляцією ядерного матеріалу статевих клітин, унаслідок якої утворюється єдине ядро зиготи. При цьому батьківська спадковість,  передана через головку (ядро) сперматозоона, об`єднається із материнською (і ядерною, і цитоплазматичною). Зигота що має подвійну спадковість, набуває властивості активно розмножуватись і диференціюватись. У ній різко посилюється обмін речовин, завдяки чому вона починає швидко розвиватися. Усі сперматозоони, що не потрапили в яйцеклітину, гинуть, розпадаються і всмоктуються слизовою оболонкою маткових труб.

При овуляції і заплідненні відразу декількох клітин утворюється декілька зародків, з яких розвиваються різнояйцеві близнюки (не дуже подібні одне до одного з різним генотипом). При розвитку декількох плодів з бластомерів однієї яйцеклітини народжуються близнята тієї самої статі і дуже схожі між собою (однояйцеві близнюки).

З моменту запліднення починається власне вагітність.

Формування статі. Основна роль у формуванні статі і передачі спадкової інформації належить хромосомам – елементам клітинного ядра, які складаються з дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК). У кожній хромосомі міститься багато генів. Кожний ген впливає на розвиток певних специфічних особливостей і ознак організму. Клітини людини містять по 46 хромосом, із яких дві статеві. Вони визначають стать плода. У плода чоловічої статі одна хромосома жіноча (Х), друга – чоловіча (У). У плода жіночої статі дві жіночі хромосоми (ХХ). Тому при злитті в процесі запліднення двох жіночих хромосом (Х) народжується дівчинка, при злитті однієї жіночої (Х) і однієї чоловічої (У) хромосом – хлопчик.

Крім статевих, є хромосоми, які визначають усі спадкові ознаки майбутньої людини. Запліднена яйцеклітина одержує половину набору хромосом від матері, а половину – від батька. Під час поділу хромосом в статевих клітинах перерозподіляються різні спадкові ознаки, тому зрілі статеві клітини в кожної людини глибоко індивідуальні, і навіть діти одних батьків не можуть бути дуже схожими одне на одного, крім однояйцевих близнюків, у яких комплект хромосом однаковий (справжні близнюки). Близнюки, які походять із різних зародкових клітин (двох яйцеклітин), називаються несправжніми близнюками. Вони, як правило, різностатеві і несхожі один на одного. Встановлено, що ненормальний набір хромосом (наявність зайвої або недостача однієї) є причиною деяких природжених хвороб, наприклад Клайнфельтера (ХХV – 47 хромосом), Шершевського – Тернера (ОХ; 45 хромосом) та інші.

Спадкові захворювання виникають також унаслідок зміни (мутації) гена. До них належать гемофілія (природжена кровоточивість), дальтонізм, шизофренія, маніакально-депресивний синдром, „заяча губа”, „вовча паща” тощо.

Біологічне значення процесу запліднення полягає у відновленні хромосомного набору, притаманного даному виду. В заплідненій яйцеклітині у кожній парі гомологічних хромосом одна з них – батьківська, друга – материнська, і тому новий організм, який розвивається, несе в собі ознаки обох батьків, що збільшує спадкову мінливість. Цьому також сприяє процес мейозу, яким супроводжується дозрівання статевих клітин, а саме – обмін ділянки між гомологічними хромосомами в профазі, та незалежне розходження гомологічних хромосом в анафазі першого мейотичного поділу.

Порівняння статевого та безстатевого розмноження організмів

Показник

Спосіб розмноження
Безстатеве Статеве
Батьки Одна особина Звичайно 2 особини
Клітинне джерело спадкового матеріалу для розвитку нащадків Багатоклітинні: одна або декілька соматичних клітин батьків; одноклітинні: сама клітина Батьки продукують статеві клітини (гамети), спеціалізовані до виконання функції розмноження. Кожний з батьків представлений у нащадках початково однією клітиною
Нащадки Генетично точні копії батьків (при відсутності соматичних мутацій) Генетично відмінні від кожного з батьків
Основний клітинний механізм розвитку Мітоз Мейоз
Еволюційне значення Підсилює роль стабілізуючої функції природного добору, сприяє збереженню найбільшої пристосованості в умовах існування, що не змінюється Сприяє генетичному різноманіттю особи виду, створює передумову до освоєння різноманітних умов існування, дає еволюційні перспективи.

Використана література

П. Г. Жученко, В. І. Тарасюк – „Акушерство”

М. Є. Кучеренко, П. Г. Балан, Ю. Г. Вервес, Ю. О. Войтюк, В. М. Войцицький, О. П. Матишевська – „Біологія. Посібник для вступників до вузів”

М. Є. Кучеренко, П. Г. Балан, Ю. Г. Вервес – „Загальна біологія”

_________________________

Формат:  doc

Тип роботи: Реферат

Предмет: Біологія, Медицина

Кількість сторінок: 5

Кількість джерел: 3

Рік написання: 2005

Країна: Україна

Завантажити безкоштовно:

[filebase:file:file=11]



Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *