Безкоштовно

Відомий художник Михайло Павлович Фіголь (життя та творчість)

views 1124

Реферат на тему: Відомий художник Михайло Павлович Фіголь

Народження М. П. Фіголя 18 жовтня 1927 року в Крилосі на Княжій горі не є випадковістю. Ще в сиву давнину, коли татаро-монгольські орди зруйнували Галич, з колишніх ремісників у місті залишилися гончарі, яких греки прозвали „Фіголями”. Вони ліпили з глини горщики, свічники, плитками облицьовували княжі храми. Гени майстерності, таланту пробудились у нащадків через тисячоліття. Старовинний галицький рід Фіглів прислужився і національному відродженню в XIX століттях. Збереглися документальні свідчення і фотографії, які доносять спомини про подвижницьку роботу на громадському грунті Крилоса дідуся М. П. Фіголя Ярмила. Він також був гуцульським сотником при дворі Франца-Йосифа у Відні, а відтак – лісничим у митрополичому лісі в Крилосі. Батько Михайла Фіголя Павло мав хист до малювання, котрий передався наступним поколінням, пізнав усі жахи табірної неволі в „несходимих просторах Сибіру”. Два брати його матері загинули в Чорному лісі, а третього замордовували „визволителі” в Галичі на січкарні. Лише з такого родинного болю може народитися така любов до своєї землі і таке прагнення щось для неї зробити.

Саме з Крилосом пов`язані його перші кроки прозріння, замилування старожитностями давнього Галича, який давав йому стимул і наснагу на все творче життя.

Дитинство М. П. Фіголя минуло серед розкішної природи, яка притягувала своєю таємничістю науковців. У будинку Фіглів ще з часів професора І. Шараневича зупинялись всі археологи, котрі досліджували Галич. Восьмирічний Михайлик часто бував у лісі Діброва, щоб подивитися на знахідки досліджень з розкритих угорських могил. На очах дитини відбувалися епохальні відкриття в Крилосі, „З якимось трепетом торкався я до їхніх знахідок – кам’яного різьблення, уламків дзбанів і корчаг, золотого чільця на черепі княжни”, – згадував М. П. Фіголь. З батьківських вуст лунали та закарбовувались у свідомості хлопця імена Д. Галицького й О. Невського. З батьківських рук він навчився тримати пензель та палітру, якими захоплювався його батько. Звичайний селянин, він натягував на підрамник полотно, яке давала мати, і тихцем малював. Тихцем, щоб люди не бачили, бо де ж пасувала статечному ґазді така „пуста забавна”.

Так виростав майбутній художник.

Нелегким і непростим був життєвий шлях М. П. Фіголя. Навчання в середній школі міста Галича (1938-1948),  служба в армії на Далекому Сході (1948-1952), практична робота при політвідділі військової  частини, навчання в Заочному народному університеті мистецтв ім. Н. К. Крупської, після повернення з армії – робота в Станіславському Товаристві художників (1952-1954), а згодом – у майстернях Художнього фонду УРСР, перші серйозні спроби самостійної творчої праці та перший успіх на обласній виставці в 1954 році (з цього часу твори Михайла Павловича були представлені на зональних, республіканських та міжнародних виставках), і нарешті, здійснення найзаповітнішої мрії – вступ до Ленінградської академії мистецтв (Інститут живопису, скульптури і архітектури І. Ю. Рєпіна) (1955-1961), де знаходяться невичерпні скарби світового та вітчизняного мистецтва, аудиторії якої зберігають пам`ять про великих майстрів минулого – К. Брюллова, Т. Шевченка, В. Сурікова, М. Врубеля. Все це було його життям, його дорогою в мистецтво. Саме тут він сформувався як художник і мистецтвознавець. Значну роль у цьому відіграли Б. Йогансон, А. Зайцов, Л. Худяков, А. Мильніков.

У 1961 році М. П. Фіголь закінчує Ленінградську академію мистецтв, захистивши дипломну роботу на тему „Творчість художника Я. В. Пстрака”, в якій зробив спробу створити нарис про життя і творчість Я. Пстрака на основі вивчення творів, що збереглися, архівних документів, матеріалів періодичного друку і спогадів сучасників.

Після закінчення Ленінградської академії мистецтв М. П. Фіголь одержав „Червоний диплом”, далі – навчання в аспірантурі, робота в Івано-Франківському комбінаті Художнього фонду УРСР (1961-1964) захист дисертації на тему „Сатирична графіка кінця XIX­­ – початку ХХ століття” (1972), викладацька робота в педагогічному інституті на Прикарпатті. Помер 27 листопада 1999 року.

Роботи які він виконував (картини Михайла Фіголя):

„Полковник Семен Височан” 1978 полотно, олія; „Галицька трійця (Митуса, Тимофій, Авдій)” 1988 полотно, олія; „Роксолана” 1970 полотно, олія; „Церква Св. Пантелеймона в Галичі” 1981 картон, олія; „Вернигора” 1993 полотно олія; „Галицький князь Ярослав Осмомисл приймає візантійське посольство в Успенському Катедральному Соборі” 1965р.; „Карпатський мотив” 1984 полотно, олія; „Ворохта” 1993 полотно, олія; „Сіножаті в горах” 1970 полотно, олія; „Криве поле” 1995 полотно, олія; „Полонина” 1988 полотно, олія; „Над Прутом” 1989 полотно, олія; „Ворохта” 1992 полотно, олія; „Над Черемошом” 1958  полотно, олія; „Камінний хрест” 1972 полотно, олія; „Дмитрієвський Собор у Володимирі” 1976 картон, олія; „Храм XVII ст. на Гуцульщині” 1972 картон, олія; „Йов Княгинецький” 1980 картон, олія; „Сон” 1964 мозаїка, смальта, бетон; „Тадж-Махал (Індія)” 1974 картон, темпера; „Руїни Галицького замку” 1961 полотно, олія.

Написати коментар:

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *