Пишеш сам? Готові роботи дешево:
Останні додані готові роботи

Незалежний тест-допуск з дисципліни «Методика викладання соціології»

Формат: doc

Тип завдання: Тести з відповідями

Предмет: Методика викладання соціології

Кількість використаної літератури: 0

Рік написання: 2011

Країна: Україна

Ціна: 1 тест – 1 гривня

Купити дану готову роботу

Хто такий бакалавр?

– особа, яка отримала загальну вищу освіту;

– особа, яка отримала загальну вищу освіту та професійну орієнтацію в одній з галузей народного господарства;

– особа, яка отримала загальну вищу освіту та професійну орієнтацію в одній з галузей народного господарства і може займати будь-яку посаду за фахом;

– особа, яка отримала повну середню освіту.

Хто такий спеціаліст?

– особа, яка отримала загальну вищу освіту та професійну орієнтацію в одній з галузей народного господарства;

– особа, яка пройшла після бакалаврську підготовку і отримала вищу спеціальну освіту;

– особа, яка пройшла після бакалаврську підготовку, отримала вищу спеціальну освіту і може займати будь-яку посаду за фахом;

– інший варіант відповіді.

Хто такий магістр?

– особа, яка пройшла після бакалаврську підготовку і отримала повну вищу освіту;

– особа, яка отримала вищу спеціальну освіту, підготувала і захистила дисертацію;

– особа, яка отримала вищу спеціальну освіту і може займати будь-яку посаду за фахом;

– інший варіант відповіді.

Педагогічна модуль вітчизняного фахівця включає такі блоки професійних вимог:

– гуманістичних та особистих якостей;

– професійних та ділових якостей;

– гуманістичних, професійних, ділових та особистих якостей;

– особисті якості.

Вид діяльності – це:

– характеристика професійної діяльності з точки зору способів і форм її здійснення;

– коло обов’язків, які виконує фахівець у відповідності до займаної

посади;

– сукупність усіх виробничих одиниць, які беруть участь в однакових видах виробничої діяльності;

– професійні обов’язки працівника.

Процедура діяльності – це;

– характеристика оточення суб’єкта в процесі діяльності;

– технологія одержання бажаного продукту;

– коло обов’язків, які виконує фахівець;

– інший варіант відповіді.

Зміст вищої освіти – це:

– вимоги до системи знань, умінь, навичок, світогляду майбутнього фахівця;

– структура, зміст і обсяг навчальної інформації ;

– оцінка рівня складності задач діяльності, що вирішується фахівцем;

– інший варіант відповіді.

Навичка – це:

– дія, що повторюється автоматично;

– дія, що передбачає численного повторювання;

– дія, що виконується завдяки численним повторенням і стають автоматичними;

– інший варіант відповіді.

Уміння – це:

– здатність людини виконувати певні дії при здійсненні тієї чи іншої діяльності на основі відповідних знань;

– здатність людини виконувати дії щодо переміщення об’єктів у просторі;

– здатність людини виконувати операції з розумовими образами предметів;

– інший варіант відповіді.

Зміст навчання – це:

– вимоги до системи знань, навичок, умінь майбутнього фахівця;

– структура, зміст і обсяг навчальної інформації з урахуванням особливостей її вивчення та засвоєння;

– оцінка рівня складності задач діяльності, що вирішується фахівцем;

– знання, уміння та навички.

Спеціальність – це категорія, що характеризує:

– спрямованість і зміст навчання при підготовці фахівця;

– особливість роботи в межах професії;

– здатність виконувати будь-яку роботу;

– інший варіант відповіді.

Педагогічний менеджмент – це:

– свідомий і планомірний вплив на студентів;

– формування і реалізація мети навчання;

– сукупність принципів, методів, форм і засобів управління в галузі освіти;

– інший варіант відповіді.

Ефективне управління процесом навчання можливе лише при виконанні таких вимог:

– отриманні інформації про стан процесу навчання;

– розробці і внесенні в навчальний процес корегуючих дій;

– формуванні цілей навчання та розробці програми дій на основі отриманої інформації про стан процесу навчання;

– застосування сучасних освітніх технологій.

Сучасного педагога вищої школи характеризують:

– загальнопедагогічні та професійні знання і уміння, а також особисті якості;

– загальнопедагогічні знання і уміння та культура педагогічного спілкування;

– загальнопедагогічні та професійні знання і уміння, загальна культура та особисті якості;

– інший варіант відповіді.

Авторитарний стиль роботи викладача в першу чергу характеризується:

– обмеженими контактами з студентами;

– самовладним вирішенням більшості питань навчального процесу;

– високою централізацією влади в академічній групі;

– інший варіант відповіді.

Демократичний стиль роботи викладача в першу чергу характеризується:

– бажанням залучати до педагогічного процесу якнайбільше студентів;

– створенням умов для педагогічного співробітництва;

– критичним сприйманням зауважень студентів;

– інший варіант відповіді.

Ліберальний стиль роботи викладача в першу чергу характеризується:

– некомпетентністю в педагогічній справі;

– перекладанням відповідальності за ефектність навчального процесу тільки на студентів;

–  самоплинністю навчального процесу;

– інший варіант відповіді.

В педагогічній практиці розповсюджені такі три головних типи педагогічного спілкування викладачів з студентами:

– формальний та неформальний;

– авторитарний, демократичний, ліберальний;

– позитивний, пасивно-позитивний, негативний;

– інший варіант відповіді.

Педагогічний такт – це:

– педагогічний вплив викладача на студента;

– уміння встановити продуктивний стиль спілкування;

– певний стиль поведінки викладача;

– особиста культура поведінки педагога.

Логічно-педагогічний план практичного заняття:

– вступ, робоча частина, висновки;

– вступ, робоча частина, висновки, контроль засвоєння;

– вступ, робоча частина, заключна частина;

– інший варіант відповіді.

Найбільш поширені типи семінарських занять:

– прес-конференції, брифінги, дискусії;

– бесіда, конференція, диспут, вправи;

– завдання, вправи, читання;

– інший варіант відповіді.

Підвищенню ефективності мислення сприяє використання таких логічних операцій:

– аналіз і синтез;

-аналіз, синтез, узагальнення, абстракція;

– систематизація і конкретизація;

– систематизації та узагальнення знань, умінь та навичок.

Аналіз – це:

– подумкове об’єднання окремих сторін в єдине ціле;

– подумковий розподіл цілого на складові, виділення в ньому окремих сторін, ознак, якостей;

– об’єднання предметів або явищ за загальними ознаками і якостями;

– інший варіант відповіді.

Синтез – це:

– подумкове об’єднання окремих сторін в єдине ціле;

– подумковий розподіл цілого на складові;

– об’єднання предметів або явищ за загальними якостями;

– інший варіант відповіді.

Узагальнення – це:

– подумкове об’єднання окремих сторін в єдине ціле;

– подумковий розподіл цілого на складові;

– об’єднання предметів або явищ за загальними ознаками і якостями;

– інший варіант відповіді.

Пам’ять – це:

– форма психічного відображення дійсності, пов’язане з накопиченням,

зберіганням і відтворенням індивідом його досвіду;

– суб’єктивна здатність людини утримувати невизначену кількість інформації;

– інший варіант відповіді;

– відтворення попереднього життєвого досвіду.

Пізнавальну діяльність формують на основі таких головних положень:

– спеціально організованих дидактичних дій;

– створення проблемних ситуацій;

– впровадження МАН;

– використання сучасних інноваційних технологій.

Дидактика – це:

– частина психології, яка розробляє теорію освіти, навчання і виховання;

– частина педагогіки, яка розробляє теорію освіти, навчання і виховання;

– частина педагогіки і психології, яка розробляє теорію освіти, навчання і виховання;

– інший варіант відповіді.

Термін “дидактика” вперше використали:

– Хельвіг і Йохім Юнг;

– Я. Коменський;

– І Песталоцці і А Дістервег;

– інший варіант відповіді.

При дослідженні дидактичних явищ використовують такі основні методи:

– спостереження, експеримент, анкетування;

– спостереження, інтерв’ю, статистичний аналіз;

– експеримент, статистичний аналіз, анкетування;

– поточний контроль.

Метод навчання – це:

– підвищення пізнавальної самостійності, творчої активності та ініціативи студентів;

– дослідження нових форм навчально-виховного процесу;

– система упорядкованих взаємодій між викладачем та студентами, які забезпечують реалізацію педагогічної мети навчання;

– інший варіант відповіді.

Методика навчання – це:

– система форм навчально-виховного процесу;

– сукупність правил педагогічної діяльності, керуючись якими викладач і студенти визначають способи і прийоми конкретних дій, що гарантують досягання педагогічної мети;

– сукупність правил педагогічної діяльності, що спрямовані на активне, дієве і рішуче устремління до поставленої педагогічної мети;

– інший варіант відповіді.

Інформаційні методи навчання – це:

– продуктивний шлях передачі готових знань за допомогою усного (вербального) викладу навчальної інформації;

– репродуктивний шлях передачі готових знань за допомогою усного викладу навчальної інформації;

– репродуктивний шлях письмової передачі навчальної інформації;

– інший варіант відповіді.

Основні методи вербальної передачі навчальної інформації:

– розповідь, інструктаж, семінар;

– лекція, розповідь, пояснення;

– лекція, семінар, пояснення;

– інсруктаж.

Інтенсифікація навчання – це:

– досягнення мети навчання з мінімальними витратами сил студентів і викладачів без втрати якості;

– оптимальна організація навчального процесу;

– оптимальна система форм навчально-виховного процесу;

– організація навчально-виховного процесу.

Інформаційно-ілюстративні методи навчання – це:

– продуктивний шлях передачі готових знань зо допомогою усного викладу з використанням демонстрування та ілюстрування;

– репродуктивний шлях передачі готових знань за допомогою усного викладу з використанням демонстрування та ілюстрування;

– репродуктивний шлях передачі готових знань за допомогою демонстрування;

– наочно-технічні засоби навчання.

Розповідь має за головне завдання:

– ознайомлення студентів з предметами і явищами в сукупності їх головних зв’язків і залежностей;

– розкриття причинно-наслідкових зв’язків та закономірностей у розвитку людського суспільства;

– доведення до студентів кінцевої цілі завдання;

– інший варіант відповіді.

Пояснення має за головне завдання:

– доведення до студентів кінцевої мети завдання;

– ознайомлення студентів з предметами і явищами в їх сукупності;

– головних зв’язків і  загальностей;

– інший варіант відповіді.

Програмоване навчання передбачає поділ навчаючих програм на:

– лінійні, функціональні та розгалужені;

– статистичні, лінійні та змішані;

– лінійні, розгалужені та змішані;

– інший варіант відповіді.

Лінійна навчаюча програма передбачає:

– поділ навчального матеріалу на окремі частини з почерговим їх вивченням та контролем через порівняння зі еталонною відповіддю;

– поділ навчального матеріалу на окремі частини;

– поділ навчального матеріалу на окремі лінійні модулі;

– інший варіант відповіді.

Проблемне навчання передбачає:

– поділ навчального матеріалу на окремі частини з вивченням проблем, які в них мають місце;

– поділ навчального матеріалу на окремі проблемні частини з контролем засвоєння через еталонну відповідь;

– створення такої ситуації, яка змушує студента, спираючись на отриманні знання, самостійно шукати рішення;

– інший варіант відповіді.

Інтерактивні ігрові заняття включають:

– диспути, дискусії, прес-конференції;

– розігрування ролей, ігрове проектування, диспути;

– ігрове проектування, розігрування ролей, операційні ігри;

– інший варіант відповіді.

Навчальні ділові ігри – це:

– виконання певних ролей в діловій грі;

– форма діяльності в умовах обставин, які відтворюють умови виробничих обставин;

– форма діяльності, яка спрямована на відтворення змісту майбутньої професійної діяльності;

– інший варіант відповіді.

Опорний сигнал – це;

– ключове слово, яке є кодом навчальної інформації;

– знак, або сукупність знаків, які є кодом навчальної інформації;

– семантичний зміст навчальної інформації;

– інший варіант відповіді.

Навчаючий модуль – це:

– інтеграція різних видів і форм навчання, підпорядкованих загальній темі навчального курсу;

– інтеграція різних видів і форм навчання, підпорядкованих окремій темі навчальної дисципліни;

– самостійна структурна дидактична одиниця, яка забезпечена необхідними методичними матеріалами;

– інший варіант відповіді.

Суть комунікативного навчання полягає в тому, що:

– процес навчання формується як модель процесу спілкування;

– навчальна інформація передається студентам вербально;

– навчальна інформація передається студентам невербально;

– інший варіант відповіді.

Технічні засоби навчання – це:

– технічні пристрої, які використовуються для передачі навчальної інформації та контролю знань;

– технічні пристрої, які забезпечують зворотній зв’язок між викладачем і студентом;

– сукупність дидактичних матеріалів і технічних пристроїв, які використовуються для передачі навчальної інформації та контролю знань;

– інший варіант відповіді.

Види контролю знань студентів:

– вхідний, епізодичний, систематичний, підсумковий;

– поточний, рубіжний, систематичний, підсумковий;

– попередній, поточний, рубіжний, підсумковий;

– інший варіант відповіді.

Рейтингова система передбачає:

– оцінка діяльності будь-якої особи або групи осіб у балах і їх ранжування за набраною сумою;

– оцінка окремих модулів навчального курсу за допомогою багатобальної системи;

– оцінка навчальної діяльності студентів за допомогою багатобальної системи;

– інший варіант відповіді.

Головні напрями виховання у вищій школі:

– патріотичне, трудове, спеціальне, професійне;

– професійне, патріотичне, естетичне, трудове;

– патріотичне, трудове, правове, естетичне;

– інший варіант відповіді.

Традиційні методи виховання студентів:

– приклад, змагання, критика, самокритика;

– переконання, приклад, змагання, критика та самокритика;

– критика, самокритика, приклад;

– інший варіант відповіді.

При гуманізації викладання спеціальних дисциплін доцільно реалізувати такі основні напрямки:

– філософський, соціальний, історичний;

– професійний, виховний, адаптаційний;

– фактологічний, діалектичний, технологічний.

– інший варіант відповіді.

Основні принципи виховання:

  • врахування вікових особливостей;
  • індивідуальний підхід;
  • здійснення міжпреметних зв’язків;
  • інший варіант відповіді.

Форми проведення лабораторних робіт:

– теоретична, аналітична, експериментальна;

– фронтальна, циклічна, індивідуальна;

– експериментальна, фронтальна, ректорська;

– теоретична, аналітична.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *