Незалежний тест-допуск з дисципліни «Методика викладання соціології»
Формат: doc
Тип завдання: Тести з відповідями
Предмет: Методика викладання соціології
Кількість використаної літератури: 0
Рік написання: 2011
Країна: Україна
Ціна: 1 тест – 1 гривня
Хто такий бакалавр?
- особа, яка отримала загальну вищу освіту;
- особа, яка отримала загальну вищу освіту та професійну орієнтацію в одній з галузей народного господарства;
- особа, яка отримала загальну вищу освіту та професійну орієнтацію в одній з галузей народного господарства і може займати будь-яку посаду за фахом;
- особа, яка отримала повну середню освіту.
Хто такий спеціаліст?
- особа, яка отримала загальну вищу освіту та професійну орієнтацію в одній з галузей народного господарства;
- особа, яка пройшла після бакалаврську підготовку і отримала вищу спеціальну освіту;
- особа, яка пройшла після бакалаврську підготовку, отримала вищу спеціальну освіту і може займати будь-яку посаду за фахом;
- інший варіант відповіді.
Хто такий магістр?
- особа, яка пройшла після бакалаврську підготовку і отримала повну вищу освіту;
- особа, яка отримала вищу спеціальну освіту, підготувала і захистила дисертацію;
- особа, яка отримала вищу спеціальну освіту і може займати будь-яку посаду за фахом;
- інший варіант відповіді.
Педагогічна модуль вітчизняного фахівця включає такі блоки професійних вимог:
- гуманістичних та особистих якостей;
- професійних та ділових якостей;
- гуманістичних, професійних, ділових та особистих якостей;
- особисті якості.
Вид діяльності – це:
- характеристика професійної діяльності з точки зору способів і форм її здійснення;
- коло обов’язків, які виконує фахівець у відповідності до займаної
посади;
- сукупність усіх виробничих одиниць, які беруть участь в однакових видах виробничої діяльності;
- професійні обов’язки працівника.
Процедура діяльності – це;
- характеристика оточення суб’єкта в процесі діяльності;
- технологія одержання бажаного продукту;
- коло обов’язків, які виконує фахівець;
- інший варіант відповіді.
Зміст вищої освіти – це:
- вимоги до системи знань, умінь, навичок, світогляду майбутнього фахівця;
- структура, зміст і обсяг навчальної інформації ;
- оцінка рівня складності задач діяльності, що вирішується фахівцем;
- інший варіант відповіді.
Навичка – це:
- дія, що повторюється автоматично;
- дія, що передбачає численного повторювання;
- дія, що виконується завдяки численним повторенням і стають автоматичними;
- інший варіант відповіді.
Уміння – це:
- здатність людини виконувати певні дії при здійсненні тієї чи іншої діяльності на основі відповідних знань;
- здатність людини виконувати дії щодо переміщення об’єктів у просторі;
- здатність людини виконувати операції з розумовими образами предметів;
- інший варіант відповіді.
Зміст навчання – це:
- вимоги до системи знань, навичок, умінь майбутнього фахівця;
- структура, зміст і обсяг навчальної інформації з урахуванням особливостей її вивчення та засвоєння;
- оцінка рівня складності задач діяльності, що вирішується фахівцем;
- знання, уміння та навички.
Спеціальність – це категорія, що характеризує:
- спрямованість і зміст навчання при підготовці фахівця;
- особливість роботи в межах професії;
- здатність виконувати будь-яку роботу;
- інший варіант відповіді.
Педагогічний менеджмент – це:
- свідомий і планомірний вплив на студентів;
- формування і реалізація мети навчання;
- сукупність принципів, методів, форм і засобів управління в галузі освіти;
- інший варіант відповіді.
Ефективне управління процесом навчання можливе лише при виконанні таких вимог:
- отриманні інформації про стан процесу навчання;
- розробці і внесенні в навчальний процес корегуючих дій;
- формуванні цілей навчання та розробці програми дій на основі отриманої інформації про стан процесу навчання;
- застосування сучасних освітніх технологій.
Сучасного педагога вищої школи характеризують:
- загальнопедагогічні та професійні знання і уміння, а також особисті якості;
- загальнопедагогічні знання і уміння та культура педагогічного спілкування;
- загальнопедагогічні та професійні знання і уміння, загальна культура та особисті якості;
- інший варіант відповіді.
Авторитарний стиль роботи викладача в першу чергу характеризується:
- обмеженими контактами з студентами;
- самовладним вирішенням більшості питань навчального процесу;
- високою централізацією влади в академічній групі;
- інший варіант відповіді.
Демократичний стиль роботи викладача в першу чергу характеризується:
- бажанням залучати до педагогічного процесу якнайбільше студентів;
- створенням умов для педагогічного співробітництва;
- критичним сприйманням зауважень студентів;
- інший варіант відповіді.
Ліберальний стиль роботи викладача в першу чергу характеризується:
- некомпетентністю в педагогічній справі;
- перекладанням відповідальності за ефектність навчального процесу тільки на студентів;
- самоплинністю навчального процесу;
- інший варіант відповіді.
В педагогічній практиці розповсюджені такі три головних типи педагогічного спілкування викладачів з студентами:
- формальний та неформальний;
- авторитарний, демократичний, ліберальний;
- позитивний, пасивно-позитивний, негативний;
- інший варіант відповіді.
Педагогічний такт – це:
- педагогічний вплив викладача на студента;
- уміння встановити продуктивний стиль спілкування;
- певний стиль поведінки викладача;
- особиста культура поведінки педагога.
Логічно-педагогічний план практичного заняття:
- вступ, робоча частина, висновки;
- вступ, робоча частина, висновки, контроль засвоєння;
- вступ, робоча частина, заключна частина;
- інший варіант відповіді.
Найбільш поширені типи семінарських занять:
- прес-конференції, брифінги, дискусії;
- бесіда, конференція, диспут, вправи;
- завдання, вправи, читання;
- інший варіант відповіді.
Підвищенню ефективності мислення сприяє використання таких логічних операцій:
- аналіз і синтез;
-аналіз, синтез, узагальнення, абстракція;
- систематизація і конкретизація;
- систематизації та узагальнення знань, умінь та навичок.
Аналіз – це:
- подумкове об’єднання окремих сторін в єдине ціле;
- подумковий розподіл цілого на складові, виділення в ньому окремих сторін, ознак, якостей;
- об’єднання предметів або явищ за загальними ознаками і якостями;
- інший варіант відповіді.
Синтез – це:
- подумкове об’єднання окремих сторін в єдине ціле;
- подумковий розподіл цілого на складові;
- об’єднання предметів або явищ за загальними якостями;
- інший варіант відповіді.
Узагальнення – це:
- подумкове об’єднання окремих сторін в єдине ціле;
- подумковий розподіл цілого на складові;
- об’єднання предметів або явищ за загальними ознаками і якостями;
- інший варіант відповіді.
Пам’ять – це:
- форма психічного відображення дійсності, пов’язане з накопиченням,
зберіганням і відтворенням індивідом його досвіду;
- суб’єктивна здатність людини утримувати невизначену кількість інформації;
- інший варіант відповіді;
- відтворення попереднього життєвого досвіду.
Пізнавальну діяльність формують на основі таких головних положень:
- спеціально організованих дидактичних дій;
- створення проблемних ситуацій;
- впровадження МАН;
- використання сучасних інноваційних технологій.
Дидактика – це:
- частина психології, яка розробляє теорію освіти, навчання і виховання;
- частина педагогіки, яка розробляє теорію освіти, навчання і виховання;
- частина педагогіки і психології, яка розробляє теорію освіти, навчання і виховання;
- інший варіант відповіді.
Термін “дидактика” вперше використали:
- Хельвіг і Йохім Юнг;
- Я. Коменський;
- І Песталоцці і А Дістервег;
- інший варіант відповіді.
При дослідженні дидактичних явищ використовують такі основні методи:
- спостереження, експеримент, анкетування;
- спостереження, інтерв’ю, статистичний аналіз;
- експеримент, статистичний аналіз, анкетування;
- поточний контроль.
Метод навчання – це:
- підвищення пізнавальної самостійності, творчої активності та ініціативи студентів;
- дослідження нових форм навчально-виховного процесу;
- система упорядкованих взаємодій між викладачем та студентами, які забезпечують реалізацію педагогічної мети навчання;
- інший варіант відповіді.
Методика навчання – це:
- система форм навчально-виховного процесу;
- сукупність правил педагогічної діяльності, керуючись якими викладач і студенти визначають способи і прийоми конкретних дій, що гарантують досягання педагогічної мети;
- сукупність правил педагогічної діяльності, що спрямовані на активне, дієве і рішуче устремління до поставленої педагогічної мети;
- інший варіант відповіді.
Інформаційні методи навчання – це:
- продуктивний шлях передачі готових знань за допомогою усного (вербального) викладу навчальної інформації;
- репродуктивний шлях передачі готових знань за допомогою усного викладу навчальної інформації;
- репродуктивний шлях письмової передачі навчальної інформації;
- інший варіант відповіді.
Основні методи вербальної передачі навчальної інформації:
- розповідь, інструктаж, семінар;
- лекція, розповідь, пояснення;
- лекція, семінар, пояснення;
- інсруктаж.
Інтенсифікація навчання – це:
- досягнення мети навчання з мінімальними витратами сил студентів і викладачів без втрати якості;
- оптимальна організація навчального процесу;
- оптимальна система форм навчально-виховного процесу;
- організація навчально-виховного процесу.
Інформаційно-ілюстративні методи навчання – це:
- продуктивний шлях передачі готових знань зо допомогою усного викладу з використанням демонстрування та ілюстрування;
- репродуктивний шлях передачі готових знань за допомогою усного викладу з використанням демонстрування та ілюстрування;
- репродуктивний шлях передачі готових знань за допомогою демонстрування;
- наочно-технічні засоби навчання.
Розповідь має за головне завдання:
- ознайомлення студентів з предметами і явищами в сукупності їх головних зв’язків і залежностей;
- розкриття причинно-наслідкових зв’язків та закономірностей у розвитку людського суспільства;
- доведення до студентів кінцевої цілі завдання;
- інший варіант відповіді.
Пояснення має за головне завдання:
- доведення до студентів кінцевої мети завдання;
- ознайомлення студентів з предметами і явищами в їх сукупності;
- головних зв’язків і загальностей;
- інший варіант відповіді.
Програмоване навчання передбачає поділ навчаючих програм на:
- лінійні, функціональні та розгалужені;
- статистичні, лінійні та змішані;
- лінійні, розгалужені та змішані;
- інший варіант відповіді.
Лінійна навчаюча програма передбачає:
- поділ навчального матеріалу на окремі частини з почерговим їх вивченням та контролем через порівняння зі еталонною відповіддю;
- поділ навчального матеріалу на окремі частини;
- поділ навчального матеріалу на окремі лінійні модулі;
- інший варіант відповіді.
Проблемне навчання передбачає:
- поділ навчального матеріалу на окремі частини з вивченням проблем, які в них мають місце;
- поділ навчального матеріалу на окремі проблемні частини з контролем засвоєння через еталонну відповідь;
- створення такої ситуації, яка змушує студента, спираючись на отриманні знання, самостійно шукати рішення;
- інший варіант відповіді.
Інтерактивні ігрові заняття включають:
- диспути, дискусії, прес-конференції;
- розігрування ролей, ігрове проектування, диспути;
- ігрове проектування, розігрування ролей, операційні ігри;
- інший варіант відповіді.
Навчальні ділові ігри – це:
- виконання певних ролей в діловій грі;
- форма діяльності в умовах обставин, які відтворюють умови виробничих обставин;
- форма діяльності, яка спрямована на відтворення змісту майбутньої професійної діяльності;
- інший варіант відповіді.
Опорний сигнал – це;
- ключове слово, яке є кодом навчальної інформації;
- знак, або сукупність знаків, які є кодом навчальної інформації;
- семантичний зміст навчальної інформації;
- інший варіант відповіді.
Навчаючий модуль – це:
- інтеграція різних видів і форм навчання, підпорядкованих загальній темі навчального курсу;
- інтеграція різних видів і форм навчання, підпорядкованих окремій темі навчальної дисципліни;
- самостійна структурна дидактична одиниця, яка забезпечена необхідними методичними матеріалами;
- інший варіант відповіді.
Суть комунікативного навчання полягає в тому, що:
- процес навчання формується як модель процесу спілкування;
- навчальна інформація передається студентам вербально;
- навчальна інформація передається студентам невербально;
- інший варіант відповіді.
Технічні засоби навчання – це:
- технічні пристрої, які використовуються для передачі навчальної інформації та контролю знань;
- технічні пристрої, які забезпечують зворотній зв’язок між викладачем і студентом;
- сукупність дидактичних матеріалів і технічних пристроїв, які використовуються для передачі навчальної інформації та контролю знань;
- інший варіант відповіді.
Види контролю знань студентів:
- вхідний, епізодичний, систематичний, підсумковий;
- поточний, рубіжний, систематичний, підсумковий;
- попередній, поточний, рубіжний, підсумковий;
- інший варіант відповіді.
Рейтингова система передбачає:
- оцінка діяльності будь-якої особи або групи осіб у балах і їх ранжування за набраною сумою;
- оцінка окремих модулів навчального курсу за допомогою багатобальної системи;
- оцінка навчальної діяльності студентів за допомогою багатобальної системи;
- інший варіант відповіді.
Головні напрями виховання у вищій школі:
- патріотичне, трудове, спеціальне, професійне;
- професійне, патріотичне, естетичне, трудове;
- патріотичне, трудове, правове, естетичне;
- інший варіант відповіді.
Традиційні методи виховання студентів:
- приклад, змагання, критика, самокритика;
- переконання, приклад, змагання, критика та самокритика;
- критика, самокритика, приклад;
- інший варіант відповіді.
При гуманізації викладання спеціальних дисциплін доцільно реалізувати такі основні напрямки:
- філософський, соціальний, історичний;
- професійний, виховний, адаптаційний;
- фактологічний, діалектичний, технологічний.
- інший варіант відповіді.
Основні принципи виховання:
- врахування вікових особливостей;
- індивідуальний підхід;
- здійснення міжпреметних зв’язків;
- інший варіант відповіді.
Форми проведення лабораторних робіт:
- теоретична, аналітична, експериментальна;
- фронтальна, циклічна, індивідуальна;
- експериментальна, фронтальна, ректорська;
- теоретична, аналітична.