Пишеш сам? Готові роботи дешево:
Останні додані готові роботи

Доповідь з досвіду роботи фізкерівника

на тему “Формування морально-вольових рис характеру під час фізкультурної роботи”

Успішне навчання  дітей в школі багато в чому залежить від фізичної, емоційно-вольової і розумової підготовки. Фізичне виховання – це не просто навчальний процес, він є основою гармонійного розвитку дошкільників.

Дошкільний вік – один з найважливіших періодів фізичного, емоційного розвитку людської особистості. На виховання здорового фізично, духовно багатого, емоційно розвиненого покоління спрямовує роботу педагогічний колектив нашого дошкільного закладу.

Формування морально-вольових рис характеру  – одне з завдань навчально-виховної діяльності. Домогтися високої ефективності його досягнення можливо за умови комплексного підходу до застосування його компонентів. Це можливо зробити під час різної видів дитячої діяльності – у навчанні, спілкуванні, грі, а також під час фізкультурних занять, при виконанні спортивних вправ, під час піших переходів, спортивних розваг. Також слід звернути увагу на  культуру поведінки, вміння спілкуватися з дорослими та однолітками.

Головна мета  прищепити кращі морально-вольові риси, виховати позитивні людські якості. Велику увагу  треба приділити розвиткові стриманості, скромності, ввічливості, вмінню правильно поводитися в колективі.

В процесі фізичного виховання закладені великі можливості для здійснення морального виховання дошкільників. При правильно організованих заняттях фізичними вправами  створюються сприятливі умови  для виховання позитивних рис характеру  (організованості, дисципліни, самостійності, активності), моральних якостей (чесності, справедливості, товариськості, взаємодопомозі, вмінню працювати в колективі, бережливому ставленні до фізкультурного обладнання а також відповідальному ставленні до доручених справ), а також  для прояву вольових якостей (сміливості, рішучості, наполегливості  у подоланні труднощів, впевненості у своїх силах, витримка тощо).

Одним з найкращих засобів для досягнення поставленої мети є заняття з фізичної культури. До їх програмових завдань  крім навчальних обов’язково входять і виховні аспекти. Тільки систематична і цілеспрямована робота з фізичного виховання сприяє розвитку у дітей  таких позитивних рис характеру, як дисциплінованість, колективізм, воля, сміливість, впевненість, почуття дружби і товариськості, що допомагає їм у майбутній навчальній діяльності.

Добираючи зміст занять, вправ та ігор  я враховую вік та рівень фізичного розвитку дітей. Наприклад,  трьох-чотирьох – річному малюку непросто пройти по ребристій дошці, шнуру, тому його треба спочатку підтримати за руку, підбадьорити словом, всилити впевненість  («Іди сам, ти вже вмієш ходити»).

Пролізання в обруч, під дугу, лазіння по драбинці виховують не тільки сміливість, а й чуйність, взаємодопомогу. Для виконання цих рухів я  розподіляю дітей на дві – три ланки, вводжу елементи змагання, пропоную додаткову вправу з рівноваги: пройти по лаві,  пролізти в обруч та інші.

Починаючи з середньої групи у  кожне заняття  включаю 3-4 основні рухи, які виконуються одночасно фронтальним або поточним способами і в яких беруть участь  різні групи м’язів.  Під час їх розучування та багаторазових повторів виховую і закріплюю у дітей такі якості як колективізм, почуття дружби і товариськості. Виховний ефект заняття залежить не тільки від правильного добору рухів та посібників, а й від чіткого цікавого і емоційного пояснення і показу вихователя. Коротким і жвавим поясненням зацікавлюю групу, підкреслюю головне. Наприклад, «Щоб правильно стрибнути у довжину з розбігу не треба здалеку бігти,  намагайтеся робити більші кроки, наче переступаючи широкий рівчак   і слід м’яко  приземлятися». При цьому  розподіляю дітей на ланки щоб викликати у них співпереживання за товаришів, бажання перемогти (стрибнути з найкращим результатом). Тих, хто правильно й сміливо виконує рухи ставлю в приклад іншим.

Під час занять фізкультурними вправами для формування позитивних  рис характеру, моральних якостей застосовуються різноманітні методи: переконання, оцінка вчинків (заохочення, схвалення, осуд, зауваження), позитивний приклад з боку самого вихователя, практичне привчання  до правильних вчинків та дій. Переконання застосовуються  у формі словесних впливів (роз’яснення, бесіда). Користуючись методом переконання, я   роз’яснюю правила поведінки, спонукаю дітей  до більш свідомого їх виконання. Схвалення допомагають  дитині  подолати невпевненість у своїх можливостях,  позбутися недоліків у поведінці.

Мовні впливи лише тоді будуть ефективними, коли вони підкріплюються  прикладами:  у своїй роботі я намагаюсь  відзначати позитивну поведінку окремих дітей і тоді інші діти  намагаються  діяти так само. Не менш важливий особистий приклад самого вихователя: чим вищий авторитет дорослого – тим сильніший  його вплив на моральне виховання дошкільників.

Накопичення морального досвіду та закріплення його здійснюється шляхом  практичного привчання, багаторазових повторів правильних дій та вчинків в конкретних умовах рухової діяльності. Особливо цінними в цій ситуації є рухливі ігри. Провідна роль  у формуванні моральних якостей у дітей дошкільного віку  належить вихователю.

В процесі активної рухової діяльності  дитина вправляється  у прояві  морально-вольових якостей: бути сміливим в грі, і, незважаючи на можливість бути спійманим, намагається виручити товариша; намагається разом з усіма виконувати спільну задачу (наприклад, своєчасно прибігти і вишикуватися всією ланкою) тощо.

Неодноразове повторення таких дій поступово усвідомлюється

дитиною як необхідність. Позитивна оцінка з боку вихователя та однолітків  викликає почуття морального задоволення, емоційний підйом, бажання  чинити так і надалі.

Особливу увагу в роботі приділяю дітям несміливим, сором’язливим. Призначаю їх ведучими, індивідуально готую до показу того чи іншого руху.

У непосидючих забіяк  виховую стриманість, старанність.  Часто пропоную головні  ролі, призначаю черговими. Діти неслухняні проте самовпевнені  поступово в процесі занять та ігор починають  підкорятися загальним вимогам, стають більш терплячими, стриманими, організованими, уміючими  поступатися іншим, дотримуватися черговості у виконанні цікавих завдань (бути ведучими у грі, виконувати улюблену роль, показувати вправу тощо).

Авторитет вихователя, фізкерівника, вагомість його слова – визначальні у розвитку дитячих взаємин на основі дружби і взаєморозуміння. Спокійний тон, схвалення, заохочення, допомога слабшому надають впевненості  дітям в подоланні труднощів, викликають позитивні емоції.

Дружба, товариськість допомагають виховувати у дошкільнят високі моральні якості. Дружба робить характер дитини лагіднішим, пробуджує почуття обов’язку, симпатії вдячності.

Встановлення дружніх стосунків  сприяє створенню міцного колективу.

У розвитку цих якостей  важлива роль фізкультурних вправ та рухливих ігор які мають бути емоційними, цікавими для дітей. Тому, включаю  до заняття такі види вправ, які сподобаються малюкам, будуть для них цікавими, знайомими.

Розвитку організованості, на мою думку, сприяє неодмінна вимога обов’язкового виконання того чи іншого руху, правил гри.

Поступово у дошкільників формується  правильне уявлення про норми поведінки в іграх, на заняттях. На початку року неодноразово доводиться повторювати дітям одні й ті самі вимоги. Окремі вихованці невитримані, інші – неуважні і тому часто  можуть порушувати  дисципліну, не завжди виконують ті чи інші вимоги. Я намагаюся не залишати  ці моменти без уваги і в кінці заняття підводжу підсумки, оцінюю поведінку, аналізую моральні вчинки дітей, відзначаю тих, хто був взірцем для інших.

Під час рухливих ігор, естафет намагаюсь залучати до дії багатьох дошкільнят, спонукаю їх до взаємодопомоги один одному. Дітей розподіляю на команди. Під час естафет кожен відповідає перед іншими за свої дії, і невдача одного  позначається на результатах всієї команди. Така залежність досить складна, тому я поступово підвожу до неї старших дошкільників, що дисциплінує їх, виховує витримку, увагу, відповідальність.

Важливе значення надаю розподілу ролей. Обираю ведучими насамперед тих, хто добре поводиться, ділиться іграшками, добре знає правила гри, їх виконує. Проте  через певний час замінюю їх на інших щоб у дітей не розвивалися зарозумілість та  зазнайство і щоб всі інші мали змогу бути ведучими. З перших фізкультурних занять  привчаю дошкільнят до того, що кожний з них може виконувати провідну роль, брати участь у розвитку сюжету гри. Тобто  використовую цей прийом як стимул для моральної та відповідальної поведінки дітей.

Розвитку організованості сприяє неодмінна вимога обов’язкового виконання правил гри. Це нелегко дається дітям. Малоорганізовані  дошкільники не одразу могли виконувати всі правила потребували додаткових роз’яснень, заохочення.

Фізкерівник повинен не тільки слідкувати  за виконанням правил гри, за виконанням того чи іншого руху а й намагатися підвищити інтерес дітей до даної діяльності, підвищувати їх активність, знижувати надмірне збудження та азарт.

Отже, педагогам слід заохочувати  дитячу ініціативу, активність і самостійність , сприяти розвитку у них почуття взаємодопомоги, колективізму.

Вольові зусилля є необхідними для формування деяких фізичних якостей дошкільників. Для розвитку  витривалості велике значення уже в дошкільному віці  мають вольові якості, намагання проявити якнайбільше здібностей, бути наполегливим, пересилити відчуття втомленості. Пропонуючи дітям «бігти, скільки зможете», ми бачимо, що одна дитина  припиняє біг, а інша – намагається виконати вправу до кінця. Дітей слід навчати витривалості. Найкраще для цієї мети  підходять циклічні вправи.

Основний метод розвитку витривалості –  метод безперервних вправ невеликої інтенсивності або більш активних вправ з невеликими перервами. Дослідження показали, що тривалість  безперервних вправ має бути близько 2 хвилин (час необхідний для налагодження  функцій серцево-судинної та дихальної  систем).

Під час бігу  потрібно поступово збільшувати  дистанцію   у можливих межах, не можна вимагати, щоб діти швидше бігли. Швидкість бігу природно зростає відповідно до зростання витривалості.

Наряду з бігом широке застосування для розвитку витривалості  мають займати підскоки, стрибки через коротку скакалку, стрибки з просуванням уперед. Діти люблять ці рухи, тому що вони відповідають їх можливостям їх легко дозувати  враховуючи індивідуальні особливості кожної дитини.

Розвиток витривалості відбувається також  у рухливих іграх з багаторазовими повтореннями рухів.

Фізичні вправи та ігри, що розвивають витривалість знаходять місце в багатьох формах фізичного виховання. Біг в спокійному темпі  використовується під час ранкової гімнастики та у вступній частині фізкультурного заняття, в деяких рухливих іграх. В основній частині заняття біг може бути більш тривалим, включається також виконання підскоків, організуються ігри з неперервною руховою діяльністю.

Тип завдання: Доповідь

Предмет: Фізична кульутра

Кількість сторінок: 6

Рік написання: 2006

Країна та місто: Україна, Каховка

Навчальний заклад: ДНЗ

Ціна: безкоштовно

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *